Перша письмова згадка про село міститься у Привілеї короля Казимира Дениску Мукосійовичу на м. Збараж (пожиттєво) та села Збаразької волості (довічно) «за вірну службу», виданий за згодою Панів-Ради від 12 січня 1442 року, у якому село згадується серед інших сіл волості.
У 1518 році отримує міське право від короля Сигізмунда І.
1545 рік — згадується у ревізії Кременецького замку, де зазначено, що власники сіл Берега і Верби утримували одну з городень. Власником Верби у цьому джерелі названо Анджея Куньовського.
У 1549 році село придбав шляхтич Михайло Дашкович Єлович-Малинський. У 1564 році він отримав локаційний привілей на заснування містечка і право влаштовувати в ньому торги (раз на тиждень у четвер) та ярмарок (двічі на рік). В західній частині Верби, де сходились шляхи, що вели в напрямі Кременця, Дубна, Козина і Бродів, звели ратушу, будинки заїздів. Містечко оточили земляним валом. Частина Верби, що містилася поза межами валу, і надалі лишалася на становищі села. Частина села, що мала статус містечка була і залишається зараз центром.
У 1774 році в селі проживало 1282 чол., була церква, що володіла 90 десятинами землі, діти навчалися в церковно-парафіяльній школі. Згадується Верба і у «Списку всех почтовых станций в Волынской губернии» — пожвавлюється життя села. Це було пов’язано з тим, що через Вербу пролягав поштово-пасажирський тракт, була поштова станція, де було 34 коней.
Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Верба, відійшла до Російської імперії. Містечко було центром волості у Дубенському повіті Волинської губернії.
Згідно з енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона в містечку Вербі налічувалось 124 подвір’я, проживало 1068 жителів, була залізнична станція, 9 крамниць та 8 заїжджих дворів, православна церква та синагога.
У 1906 році містечко Вербівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст. Дворів 188, мешканців 1347.
XX століття
На початку XX ст. у Вербі відкривається два деревообробні підприємства. На одному з них працювало 19 робітників, а на другому — 10. Також працювала фабрика, що виробляла вату, тартак, три млини, смолярне і молочне підприємства.
У 1908 році у Вербі відкрилося земське двохкласне училище, де навчались переважно діти заможних селян, торговців, колоністів, навчалось 75 хлопців, 32 дівчини. Почесний наглядач училища був Дмитро Львович Свєшніков — поміщик, двоюрідний дід відомого археолога Ігора Свєшнікова.
У часи Першої світової війни біля Верби проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під окупацією німецьких та австро-угорських військ. В червні 1916 року знову окуповане росіянами під час знаменитого Брусиловського прориву. В селі збереглися залишки військових споруд німецьких та австро-угорських військ.
Німецько-австрійське укріплення в с. Верба часів Першої світової війни
У 1929 р. на містечко Верба поширені правила міської забудови.
З 1919 року Верба знову під владою Польщі, село є центром Вербської гміни Дубенського повіту Волинського воєводства.
У 1939 році територію Західної України приєднано до СРСР, а в 1940 році Верба стає центром Вербського району новоутвореної Ровенської області.
В червні 1941 року село було в центрі найбільшої танкової битви в історії — Дубно—Луцьк—Броди-Рівне. В околицях села йшли жорстокі танкові бої. В березні 1944 року село відвойоване у німецьких окупантів. Відновлення комуністичного режиму.
У 1959 році Вербський район приєднано до Дубенського району.
